Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

Со всех языков на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Русский
Турецкий
Украинский

про посіви

Толкование Перевод

1 посіктися

( про волосся) to split; ( про шовк) to cut

Українсько-англійський словник > посіктися
2 посідати

I
1) ( про багатьох) to sit down, to take seats; to sit at ease

посідати рядами — to sit down in rows

2) ( про курей) to perch, to roost
II = посісти
1) ( займати) to occupy, to take up

посідати перше місце — to occupy the first place

2) (про страх, злидні) to overcome, to overpower, to seize

Українсько-англійський словник > посідати
3 толочити

( про посіви) to trample

Українсько-англійський словник > толочити
4 lodge

1. n

1) будиночок; сторожка (біля воріт); будка; приміщення воротаря

2) мисливський будиночок

3) тимчасове житло

4) намет індіанців, вігвам

5) масонська ложа

6) члени масонської ложі

7) ложа (в театрі)

8) квартира ректора коледжу (в Кембриджі)

9) хатка (бобра); нора (видри)

10) гірн. рудний двір

2. v

1) дати притулок; надати приміщення; поселити; розмістити

2) тимчасово поселитися; тимчасово проживати

3) наймати кімнату (у когось)

where are you lodging now? — де ви тепер мешкаєте?

4) здавати кімнати; брати пожильців

5) засісти, застряти (про кулю тощо)

6) увігнати (кулю тощо); завдати (удару)

7) класти (у банк); давати на зберігання (комусь — with; кудись — in)

8) залишати

9) покласти, прибити (вітром, зливою)

10) вилягати (про посіви, хліб)

11) наділяти (правами тощо)

12) юр. подавати (скаргу тощо); пред'являти (обвинувачення)

lodge out — ночувати не вдома (на вокзалі, у гуртожитку)

* * *
I n
1) будиночок; сторожка (біля воріт парку, маєтку); будка; мисливський будиночок; тимчасове житло; притулок; aмep. літній котедж

2) швейцарська ( у готелі); прохідна ( на підприємстві)

3) житло індіанців; вігвам, хоган; родина індіанців

4) хатка ( бобра); нора ( видри)

5) масонська ложа; члени масонської ложі

6) квартира директора коледжу

7) ложа ( у театрі)

8) гipн. рудний двір
II v
1) розмістити; ( тимчасово) оселити; надати приміщення, дати притулок; влаштувати на постій; ( тимчасово) оселитися; ( тимчасово) жити

2) наймати кімнату; здавати кімнати; брати квартирантів

3) засісти, застрягти; всадити ( кулю); нанести ( удар); залишати

4) (in, with) поміщати, класти ( у банк)

5) прибити (про вітер, зливу); вилягати, полягати (про хліб, посіви)

6) наділяти (правами, повноваженнями)

7) юp. подавати ( скаргу); пред'являти ( звинувачення)

English-Ukrainian dictionary > lodge
5 зійти

тж. див. сходити

1) ( спускатися вниз) to go down, to descend, to come down, to alight

зійти з корабля — to land, to go on shore

2) ( залишати місце) to leave

зійти з рейок — to derail, to leave the track; амер. to ditch

зійти зі сцени — to leave the stage; to quit the stage

зійти з дороги — to step aside, to get out of the way

3) ( зникати) to come off

сніг зійшов — the snow has melted

4) ( підніматися) to go up; to mount; ( на гору) to climb, to ascent

5) ( про небесні світила) to rise

6) ( про посіви) to sprout, to germinate

7)

зійти кров'ю — to bleed to death

Українсько-англійський словник > зійти
6 wide-row

adj с.г.

широкорядний (про посів)

* * *

a; с-г.

широкорядний ( про сівбу)

English-Ukrainian dictionary > wide-row
7 lodge

[lɒʤ] 1. n
1) буди́ночок (сторо́жка) бі́ля ворі́т; примі́щення для воротаря́

2) мисли́вський буди́ночок; тимчасо́ве житло́

3) наме́т індіа́нців, вігва́м

4) ло́жа ( масонська)

5) ло́жа ( в театрі)

6) кварти́ра ре́ктора коле́джу ( в Кембриджі)

7) ха́тка ( бобра); нора́ ( видри)

8) гірн. ру́дний двір
2. v
1) да́ти примі́щення, да́ти приту́лок; посели́ти

2) ме́шкати, квартирува́ти, тимчасо́во прожива́ти

3) найма́ти кімна́ту ( у когось)

4) засі́сти, застря́ти ( про кулю тощо)

5) кла́сти ( в банк); дава́ти на зберіга́ння (комусь - with; кудись - in)

6) подава́ти ( скаргу тощо); висува́ти ( обвинувачення)

7) покла́сти, приби́ти (вітром, зливою); ви́лягти від ві́тру ( про посіви)

English-Ukrainian transcription dictionary > lodge
8 пересівати

= пересіювати, пересіяти

1) ( про посіви) to resow, to sow over again

2) ( крізь сито) to resift; to sift one after another

Українсько-англійський словник > пересівати
9 braird

1. n

паросток, пагін; молода рослина, вруна

2. v

сходити (про посіви)

* * *

n

шотл. паросток, пагін, сходи; молода рослина

English-Ukrainian dictionary > braird
10 чых-

(чығай ВН-П, чыхай СМСК) виходити, вилазити, виринати, випадати, вибувати, сходити (про посіяне), вилуплятися, виявлятися; тавдан чығай бир атлы із лісу виїздить вершник СБФ; чығып т'еттилер башымдан повипадали в мене з голови ВН; чыхтым мен квартира ға я вийшов на квартиру П; баштан тӱшӱнӱйлер — пек гӱзель т'елин, о да чыхай пӱсӱр спершу думали — гарна невістка, а потім виявилася поганою К; чығас андан закінчиш оце СБ; заре башлай чығып ӧсмейе зерно починає сходити П; т'им вахтлы — она чыхсын хто щасливий — хай випаде йому У; пармах чыхты палець вивихнувся СМ; кӧклере чыхты вознісся на небо Г; йолдан чыхзбиватися з дороги СБ; су тӱбӱндэн чых- виринати Б; хоҗаға чых- виходити заміж ВН; эль чыхкан рука вивихнулася Г.

Урумско-украинский словарь > чых-
11 rank

1. n

1) ряд, низка

2) шеренга, шерега

to break the ranks — виходити із строю

3) pl (the ranks) армія; військова служба

to join the ranks — вступити на військову службу

4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)

to reduce to the ranks — розжалувати в рядові

to rise from the ranks — пройти шлях від рядового до офіцера

5) порядок; струнке розташування

6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)

the rank of admiral — адміральський чин

all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку

7) категорія, розряд, клас

people of all ranks — представники усіх верств суспільства

he is in the highest rank among scholars — він вважається провідним ученим

8) високе становище

persons of rank — аристократія

rank and fashion — вищий світ

pride of rank — пихатість, зарозумілість

9) стоянка таксі

the taxi at the head of the rank — перше таксі на стоянці

10) горизонтальна лінія (на шахівниці)

rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди

to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії

2. adj

1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)

2) зарослий

rank with weeds — зарослий бур'янами

3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)

4) розм. сильний; потужний; швидкий

rank poison — сильнодіюча отрута

5) густий; численний

6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий

rank butter — згіркле (ївке) масло

rank fish — тухла риба

rank smell — сморід

to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися

7) огидний, мерзенний, брутальний

rank cowardice — підле боягузтво

rank injustice — кричуща несправедливість

rank he — зухвала брехня

rank malice — чорна злоба

8) явний, очевидний; справжній, сущий

rank nonsense — явна нісенітниця

rank swindler — запеклий шахрай

9) грубий, цинічний, паскудний

10) розпусний, хтивий

11) надмірний

3. v

1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд

2) шикуватися, вишиковуватися в ряд

to rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати

3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку

I rank his abilities very high — я високо ціную його здібності

4) належати до певної категорії

to rank among the Great Powers — належати до числа великих держав

5) займати (посідати) певне місце

he ranks high as a lawyer — він видатний адвокат

a general ranks with an admiral — генерал за чином рівний адміралові

6) займати вище становище; бути старшим

a colonel ranks a major — чин полковника вищий за чин майора

to rank smb. in age — бути старшим від когось за віком

7) займати високе становище; посідати перше місце

rank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)

* * *
I n
1) ряд

2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)

3) порядок; струнке розташування

4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)

rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення

persons of rank — аристократія; високопоставлені особи

pride of rank — зарозумілість; мaт. ранг

5) стоянка таксі

6) горизонтальна лінія ( на шахівниці)
II v
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання

2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категорії

to rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце

3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положення
III a
1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий

2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)
IV a
1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий

2) огидний, мерзенний

rank cowardice — підле боягузтво

rank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний

3) грубий, цинічний, паскудний

English-Ukrainian dictionary > rank
12 thin

1. adj

1) тонкий

thin paper (slice) — тонкий папір (шматок)

2) худий, худорлявий

thin as a rail (as a lath, as a whipping-post) — худий як тріска

thin in a face — з худим обличчям

to grow thin — схуднути

3) рідкий; слабкий, водянистий; розведений, розбавлений

thin milk — розведене молоко

thin soup — рідкий суп

thin wine — слабке вино

4) ненасичений

5) беззмістовний, бідний за змістом

6) немічний, жалюгідний

7) розріджений (про газ)

8) рідкий

thin forest — рідкий ліс

thin hair — рідке волосся

9) нечисленний

10) незаповнений, напівпорожній

11) дрібний

thin rain — дрібний дощ

12) прозорий, легкий, тонкий

thin mist — легкий туман (серпанок)

13) непереконливий; хиткий

thin story — непереконливе пояснення

14) тьмяний, блідий; неяскравий (про колір, світло тощо)

15) тонкий (про голос)

16) фот. неконтрастний

17) геол. малопотужний (про пласт)

a thin time — неприємне переживання

on thin ice — на краю безодні

to vanish into thin air — зникнути безслідно

thin plate — тонкий листовий метал

2. adv

1) тонко

2) економно

3) погано, абияк

3. v

1) робити тонким, потоншувати

2) ставати тонким, стоншуватися

3) загострювати, застругувати

4) худнути

5) розтягувати

6) проривати, проріджувати (посів)

7) рідшати

8) скорочувати (ся) (в кількості)

9) ставати безлюдним

10) розводити, розбавляти; розсіювати

11) ставати рідким (водянистим), розріджуватися; розсіюватися

thin away, thin down — а) робити тоншим; б) ставати тоншим; в) худнути; г) скорочувати (кількість); зводити нанівець; д) скорочуватися

thin off — а) застругувати, загострювати; б) скорочуватися, рідшати

thin out — а) проривати, проріджувати; б) скорочуватися, рідшати

* * *
I [ain] a
1) тонкий (шкіра, папір, дріт)

thin trickle of water — тонкий струмок води

2) худий, тонкий

thin body — худе тіло

to grow thin — схуднути

3) рідкий, слабкий; ненасичений; водянистий; розведений

thin soup — рідкий суп

thin milk — розведене молоко

thin ale [wine] — слабке пиво [вино]; безпомічний, слабкий, наївний, непереконливий; беззмістовний

thin story — беззмістовна розповідь; бідний; немічний; жалюгідний

4) рідкий

thin hair — рідке волосся; розріджений

thin atmosphere — розріджена атмосфера

5) нечисленний

thin audience — нечисленна аудиторія; незаповнений, напівпорожній

6) дрібний, тонкий

thin rain — дрібний дощ

7) прозорий, тонкий

thin fabric — прозора тканина

thin mist — легкий серпанок; потертий ( про одяг); непереконливий, хибкий

thin argument — непереконливий аргумент

thin story — непереконливе пояснення; = казка, байка

8) слабкий, несильний; невеликий; незначний

my patience is wearing thin — моєму терпінню незабаром буде кінець; тьмяний, блідий, слабкий, неяскравий (про колір, світло)

9) тонкий (про голос, звук)

10) фoтo неконтрастний

11) гeoл. малопотужний ( про шар)

••

a thin time — неприємне переживання

to have a thin time — переживати неприємні хвилини; переживати труднощі, мати неприємності

on thin ice — на краю прірви

thin as a rail /as a rake, as a lath, as a whipping-post/ — ху-дий як тріска

to vanish into thin air — зникнути безвісти
II [ain] adv
тонко

to cut smth thin — тонко нарізати щось; нарізати щось тонкими скибочками

to spread the butter /to butter the bread/ thin — намащувати масло ( на хлі тонким шаром)
III [ain] v
1) робити тонким; робитися тонким; потоншати

2) загострювати, заточувати

to thin a pencil — заточувати олівець

3) робити худим, приводити до втрати ваги; худнути

4) витягати ( дріт)

5) розмазувати тонким шаром

6) протрушувати, проріджувати (посів, насадження)

to thin the forest — розріджувати ліс

a head thinned of hair — голова, що лисіє; рідіти

the forest is beginning to thin — ліс рідіє

his hair is thinning — волосся в нього рідіє

7) скорочувати ( про чисельність); скорочуватися ( а числі); порожніти, робитися безлюдним

the town thinned — місто збезлюдів

8) розбавляти, розводити; розсіювати

to- wine — розбавляти вино; ставати рідким, розріджуватися; ставати менш щільним: розсіюватися

the fog is thinning — туман розсіюється /піднімається/

9) рідк. ставати тонким, зриватися на вереск ( про голос)

English-Ukrainian dictionary > thin
13 міфологія

МІФОЛОГІЯ - 1) Казка про міфи та міфологічну свідомість. 2) Сукупність міфів, нагромаджена різними етносами, тією чи тією архаїчною за своїм походженням культурною традицією. У давніх суспільствах та їх сучасних реліктових залишках М. має характер обов'язкового для всіх людей світоглядного нормативу, становить головний чинник їхньої соціальної поведінки. У суспільствах такого типу М. - синкретична за своїм знаковим характером (слово, музика, жест, пластичний образ) і загальним пізнавально-гносеологічним змістом (своєрідний сплав релігії, науки і мистецтва в їх найдавніших, первісних формах) сума уявлень про навколишній світ, яка поряд з фізичними трудовими зусиллями первісного колективу забезпечує його нормальну життєдіяльність. В історичному процесі ці уявлення зазнають неухильної диференціації, внаслідок якої релігія, наука, мистецтво поступово емансипуються одне від одного, створюють окремі, суверенні галузі культури, тим самим або перетворюючи міф, або навіть усуваючи його з суспільного видноколу. Саме така диференціація і сталася у Стародавній Греції класичного періоду: олімпійська М. в ній остаточно виокремилася в релігійну сферу, наука і мистецтво отримали цілком самостійне існування. Відтак і розпочалися спроби наукового та естетичного осмислення міфів. За елліністичного періоду, на поч. III ст. до н. е. у середовищі поетів і філологів, які працювали в Александрійському музеї, і виникає М. - наука про міфи, яка займається їх переповіданням, систематикою та екзегезою, вдаючись до спроби поміркованого раціоналістичного осмислення міфотворчої стихії. "Золотий вік" давньої римськ. літератури майстерно поєднав раціоналістичне та естетичне ставлення до міфу, внаслідок чого Вергілій в "Енеїді" створює на його основі римськ. державно-політичний ідеал доби імперії, Горацій - ідеалізовану картину гідного приватного життя тогочасної людини, Овідій у "Метаморфозах" - суто естетичну картину міфологічної фантазії. Тим самим у світовій літературі завершується започаткована грецьк. трагедією епоха найбільш плідної взаємодії літератури з міфом В. ідтак міф у своїй античній формі аж до поч. XX ст. стає предметом естетичного замилування або матеріалом для формальних алегоричних побудов. Поряд з тим новоєвропейський ідеал людини у поезії Гельдерліна, у філософській ліриці Ніцше та окремих представників символізму значною мірою розгортається за рахунок невичерпної внутрішньої енергії міфу. Європейське Середньовіччя, міцно тримаючи в пам'яті міф, водночас відсуває його на свою периферію на користь базових міфологем християнства і суперечливо поєднаної з ними дохристиянської, індоєвропейської за своїм походженням М., художньо перетвореної у фольклорі європейських народів. Доба Романтизму, зокрема укр., що зосереджена на пафосі національного становлення, відкриває для себе М. через її приховану присутність у всіх національних фольклорних системах В. ідтак починається її вкрай напружене художнє переосмислення (напр., творчість Гоголя, Шевченка, Міцкевича, Пушкіна, по суті, відбиває всю глибинну структуру праслов'янського і навіть індоєвропейського міфу). Водночас виникають перші наукові школи, які порушують питання про об'єктивність, раціоналістичний опис і класифікацію усієї світової М. та її регіонально-національних відгалужень, питання про створення структурно-морфологічного аналізу міфу, тобто про наукову картину самого процесу виникнення і подальшого розгортання міфу. Виникають численні школи і методи у царині таких досліджень. Особливе місце тут посідає нім. наука. Романтики брати Ф. і А. Шлегелі, брати В. і Я. Гримм вивчали фольклор та наявність у ньому М., стимулювавши тим самим пізнішу появу згаданих шкіл, котрі діяли вже в добу позитивізму. У XX ст. їхня дослідницька техніка трансформувалася в системно-структурний метод (Леві-Стросс та його послідовники). Цей метод дозволив приступити до класифікації всієї світової міфологічної суми, класифікації, що її остаточні результати належать майбутньому. Особливе місце у сучасній науці про міфи посідають спроби осмислення "міфів другого покоління", витворених уже новітньою цивілізацією, але знов-таки на тлі давнього міфотворення.

В. Скуратівський

Філософський енциклопедичний словник > міфологія
14 audit

1. n бухг. аудит; ревізія; аудиторська перевірка; перевірка; перевірка фінансових операцій; аналіз господарсько-фінансової діяльності; 2. ауд. аудиторська перевірка; ревізія; аудит; a аудиторський; ревізійний; v ревізувати

1. систематична перевірка облікової документації (accounting records), фінансової звітності (financial statements), що включає балансовий звіт (balance sheet), звіт про прибуток і збиток (profit and loss statement:: income statement) та ін. підсумкові дані з метою точно оцінити діяльність (true and fair view) організації (entity) та відповідність нормам бухгалтерського обліку (accounting standards); ♦ до аудиторських перевірок належать: внутрішній аудит (internal audit), зовнішній аудит (external audit), аудит балансу (balance sheet audit), безперервний аудит (continuous audit), встановлений законом аудит (statutory audit) і т. д.; 2. методика обстеження, огляду чи аналізу виробничої діяльності, бухгалтерських процедур, системи контролю якості (quality control) будь-яких витрат (expenditure) і т. ін. з метою встановлення ефективності (efficiency³), результативності (effectiveness), надійності і т. п.; ♦ до таких аудиторських перевірок належать: аудиторська перевірка управління (management audit:: operational audit), аудиторська перевірка робочої сили (work force audit), аудиторська перевірка безпеки (safety audit) і т. д.

═════════■═════════

analytical audit аналітичний аудит • аналітична ревізія; annual audit річна аудиторська перевірка • річний аналіз господарської діяльності; balance sheet audit аудит балансу • ревізія балансу; bank audit аудит банківської звітності • ревізія банківської звітності; cash audit ревізія операцій з готівкою; compliance audit аудит за згодою • ревізія за згодою; comprehensive audit докладний аудит • докладна ревізія • всеосяжна ревізія; continuous audit безперервний аудит; conversion audit перевірка, пов'язана з переходом на випуск нової продукції; cost audit аудит витрат; detailed audit докладний аудит • докладна ревізія; environmental audit аудит захисту навколишнього середовища; external audit; financial audit аудиторська перевірка фінансового стану; general audit загальний аудит • загальна ревізія; green audit неякісна аудиторська перевірка; independent audit незалежний аудит • незалежна ревізія; interim audit проміжна аудиторська перевірка • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; internal audit; joint audit спільний аудит • спільна ревізія; judicial audit судова ревізія; limited audit обмежений аудит • обмежена аудиторська перевірка; management audit; marketing audit перевірка збуту; operational audit; outside audit зовнішня ревізія; performance audit аудит функціонування; periodic audit періодичний аудит • періодична ревізія • аудиторська перевірка за частину звітного періоду; preliminary audit підготовчий аудит; pre-audit ознайомчий аудит; procedural audit процедурний аудит; safety audit аудиторська перевірка безпеки; sampling audit вибіркова перевірка; special audit спеціальний аудит • спеціальна ревізія; statutory audit; tax audit аудиторська перевірка правильності нарахування податків; test audit контрольна перевірка; unscheduled audit непланова перевірка; value-for-money audit аудит економічності, ефективності й результативності; work force audit аудиторська перевірка робочої сили; year-end audit аудит на кінець року

═════════□═════════

audit accounts аудиторські рахунки • ревізійні рахунки; audit approach методика проведення ревізії; audit committee ревізійний комітет • ревізійна комісія; audit coverage обсяг ревізії; audit department ревізійний відділ; audit difference розбіжність в ревізійній звітності; audit endorsement підпис під ревізійним звітом; audit evidence матеріали ревізії • аудиторський доказ; audit letter повідомлення про ревізію; audit manual посібник з ревізії • посібник з аудиту; audit objectives мета аудиторської перевірки; audit of annual accounts перевірка річної звітності • ревізія річної звітності; audit of financial records перевірка фінансової звітності; audit opinion аудиторський висновок; audit package пакет програм ревізії; audit plan план ревізії; audit planning планування ревізії; audit procedure процедура ревізії; audit programme програма проведення аудиторської перевірки; audit report звіт про результати ревізії • протокол ревізії • ревізійний звіт; audit report comments зауваження до звіту про результати ревізії • зауваження до протоколу ревізії; audit report review аналіз звіту про ревізії; audit risk аудиторський ризик; audit sampling вибір при проведенні аудиторської перевірки; audit scheme порядок ревізії • план ревізії; audit trail слід ревізії; audit working papers документація аудиторської перевірки; computer-assisted audit technique методика автоматизованої ревізії; to audit the accounts проводити/провести ревізію • перевіряти/перевірити рахунки; to carry out an audit проводити/провести ревізію

═════════◇═════════

ревізія < лат. revisio < revidere — переглядати (ЕС-СУМ 4: 160)

▹▹ auditor

* * *

аудит; аудиторська перевірка; аудиторський контроль; ревізія ( відомча або внутрішня)

The English-Ukrainian Dictionary > audit
15 занимать

занять у кого

I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.

2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].

II. Занимать, занять -

1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;

2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];

3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];

4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];

5) -мать скот - займати (переймати) товар;

6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];

7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.

* * *
I несов.; сов. - зан`ять
1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити

2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
II несов.; сов. - зан`ять
1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш

2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)

3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти

4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

Русско-украинский словарь > занимать
16 run

I

1. n

1) біг, пробіг

at a run — бігом

to come up at a run — підбігти

on the run — а) на ходу; в русі; б) похапки, поспішаючи

to be on the run all day — бути весь день у біганині

to be on the run — квапливо відступати, тікати

to break into a run — побігти, кинутися навтіки

to go for a run — а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо)

he took a short run and cleared the fence — він розбігся і перестрибнув через паркан

with a run — швидко

2) нетривала поїздка

a run to London — короткочасна поїздка до Лондона

good run! — щасливої дороги!

3) маршрут; рейс

4) перехід

5) зал. перегін

6) ав. політ; переліт

7) пройдена відстань; відрізок шляху

8) ав. відрізок траси

9) ав. пробіг (під час посадки); розбіг (під час зльоту)

10) стежка (прокладена тваринами)

11) здатність бігати

12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо)

a run of wet seasons — період дощів

13) напрям

the run of the mountains is S. W. — гори простягаються на південний захід

14) партія (виробів)

15) тираж (книги)

16) стадо (тварин)

17) зграя (птахів)

18) косяк (риби)

19) (попередній тип (сорт, розряд)

the common run of men — звичайні люди

out of the run — незвичайний

20) попит

there is a great run on that novel — цей роман користується великим попитом

21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь)

he had the run of our grounds — він мав право користуватися нашою ділянкою

22) загін, кошара; вольєра

23) потік, струмок

24) приплив (води тощо)

25) обвал, зсув

26) схил, траса

27) труба, жолоб

28) довжина (дроту, труби)

29) розмір (вірша)

30) амер. двоє жорен млина

31) одиниця рахунку (у грі)

32) муз. рулада

33) хід, робота, дія (машини)

an experimental run to test the machinery — пробний запуск агрегату

34) хід, перебіг

the run of the events — перебіг подій

35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)

the first run of the film — прем'єра кінофільму

36) провезення (контрабанди)

37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)

38) амер. спущена петля на панчосі

◊ at a run — підряд, один за одним

◊ in the long run — кінець кінцем, зрештою; загалом

◊ to go with a run — іти як по маслу

◊ the run of one's teeth — безплатне харчування

2. adj

1) рідкий, розплавлений; розтоплений

run butter — топлене масло

2) виливаний, литий

run metal — литво

3) відціджений, відфільтрований

run honey — чистий мед (без стільників)

4) контрабандний

5) скислий, скипілий

6) збіглий

◊ run coal — м'яке (рядове) вугілля

◊ run fish — риба, яка припливла у прісну воду на нерест

II

v (past ran, p.p. run)

1) бігти, бігати

to run upstairs — побігти вгору

to run up and down the stairs — бігати угору і вниз по сходах

to run across the street — перебігти через вулицю

to run for smb. — збігати за кимсь

run for the doctor! — біжи за лікарем!

2) гнати, підганяти, квапити

to run the cattle — гнати худобу (на пасовище)

3) тікати, рятуватися втечею

to run for one's life — розм. бігти щосили

4) рухатися, котитися, ковзати

sledges run on snow — сани ковзають по снігу

5) ходити, курсувати, плавати

this bus runs between Chicago and Washington — цей автобус курсує між Чикаго і Вашингтоном

6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)

7) з'їздити (кудись) ненадовго

8) ав. робити пробіг (розбіг)

9) ав. заходити на ціль

10) бігти, летіти, збігати, минати, линути (про час)

time runs fast — час летить швидко

11) пронестися, промайнути (про думку)

12) швидко поширюватися

the fire ran through the building — вогонь охопив весь будинок

13) простягатися, розкидатися

14) повзти, витися (про рослини)

15) прокладати, проводити (лінію тощо)

16) бути чинним протягом певного строку

17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території

18) бути в обігу (про гроші)

19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати

this river runs smoothly — ця річка тече плавно

rivers run into the sea — ріки впадають у море

20) протікати, текти, бути нещільним

this tap runs — цей кран тече

21) розливатися, розпливатися (по поверхні)

22) танути

the butter ran — масло розтануло

23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися

24) лити, наливати

to run water into a glass — налити води у склянку

25) крутитися; обертатися

26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)

27) гласити, говорити; йтися (про щось)

hor telegram runs... — у її телеграмі йдеться про...

28) долати (перешкоду)

to run a blockade — прорвати блокаду

29) линяти

a colour runs in the washing — фарба линяє під час прання

30) дражнити (когось); чіплятися (до когось)

31) штукатурити

32) керувати, управляти

to run a factory — управляти фабрикою

to run the house — вести господарство

33) водити (про транспорт)

I run this machine — я працюю на цій машині

to run a ship — вести корабель

to run a car into a garage — поставити автомобіль у гараж

34) проводити, робити (дослід)

35) працювати, діяти (про машину)

36) відкривати (трасу); пускати (лінію)

37) відправляти на лінію (за маршрутом)

38) проводити (змагання)

39) брати участь (у змаганнях)

40) посідати місце (у змаганні)

to run second — прийти другим

41) демонструвати, показувати (фільм)

42) іти (про фільм, п'єсу)

43) перевозити, транспортувати

44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра)

to run a scent — іти по сліду

45) переслідувати (судом)

46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу)

47) друкувати, публікувати

48) балотуватися

to run for parliament — балотуватися до парламенту

49) виставляти (кандидатуру)

50) вводити (в товариство)

51) базікати, патякати

how your tongue runs! — як ти багато базікаєш!

52) спускатися (про петлю на панчосі)

53) зметувати (сукню тощо)

54) іти (на нерест)

55) плавити (метал)

56) відливати (метал)

57) відставати (про кору дерева)

58) влучити (в кулю), покотити (про більярд)

59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)

60) сквашувати (молоко)

61) ставати, робитися

to run cold — захолонути

to run dry — а) висихати; б) видихатися

to run high — а) зростати; б) хвилюватися (про море)

to run low — а) знижуватися; б) закінчуватися

to run short — підходити до кінця, вичерпуватися

I have run short of money — у мене закінчилися гроші

to run hot — нагріватися

to run mad — збожеволіти, з'їхати з глузду

to run wild — а) рости без догляду; не здобути освіти; б) бурхливо розростатися; в) мати нестримний характер

62) бути

the apples run large this year — цього року яблука великі

□ run about — а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати

□ run along — іти геть

it's late, I must run along — уже пізно, я мушу йти

run along! — а) ну біжи!, біжи пограйся! (звернення до дитини); б) іди геть!

□ run away — а) тікати; дременути; б) понести (про коня); в) набагато випередити (інших); відірватися (від інших учасників змагання)

□ run away with — а) привабити, захопити; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтринькати (гроші)

□ run back — сягати; брати початок

□ run down — а) зупинятися (про машину); закінчуватися (про завод у годиннику); б) розряджатися (про батарейку); в) розкручуватися (про пружину); г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; є) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого); ж) третирувати (когось)

□ run in — а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись); б) підійти (до станції — про поїзд); в) арештувати; ув'язнити; г) провести кандидата (на виборах); д) кидатися врукопашну; є) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк. включати додатковий матеріал

□ run off — а) утекти; б) відхилятися (від теми); в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду); д) друкувати (тираж); є) проводити змагання

□ run on — а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)

□ run out — а) вибігати, вискакувати; б) викотити; в) витікати; г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу); є) набрати потрібну кількість очок

□ run over — а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима); в) торкатися (чогось); г) повторювати; д) переїхати, задавити (когось)

he was run over by a car — його задавила машина

□ run up — а) піднімати; б) підніматися; в) швидко рости, збільшуватися; г) (to) доходити (до чогось), сягати (чогось); д) збільшувати ціни; є) робити (щось) нашвидкуруч; є) під'їжджати, підходити, підпливати; ж) зметувати (сукню); з) збігатися (про тканину)

◊ also ran — невдаха

◊ to run errands — бути на побігеньках

◊ to run (a) temperature — мати високу температуру

◊ to run smb. into difficulties — поставити когось у скрутне становище

◊ to run (up) on rocks — а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду

◊ to run a ship aground — посадити корабель на мілину

◊ to run to cover — уникнути небезпеки

◊ to cut and run — утекти, дременути

◊ to run (up) bills — заборгувати

◊ to run across smb., smth. — випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось

◊ to run against (into) smth. — налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь

◊ to run against smb. — виступати проти когось

◊ to run one's head against a wall — а) стукнутися головою об стіну; б) перен. битися головою об стіну

◊ to run at smb., smth. — нападати (накидатися) на когось, на щось

◊ to run into debt — залізти в борги

◊ to run into trouble — потрапити в біду

◊ to run into smb. — випадково зустріти когось

◊ to run out of smth. — залишатися без чогось

◊ we ran out of petrol — у нас закінчилося пальне

◊ to run a thread through an eyelet — втягти нитку в голку

◊ to run a pen through smth. — закреслити щось ручкою (олівцем)

◊ to run to smth. — а) мати схильність до чогось

◊ to run to any length (to anything) — піти на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім

◊ our fund won't run to a summer holiday — наших грошей не вистачить на літній відпочинок

◊ I can't run to that — я не можу собі цього дозволити

◊ to run on (upon) smth. — несподівано натрапити на щось

◊ to run smb. up to town — відвезти когось у місто

◊ to run with the hare and hunt with the hounds — присл. служити і нашим, і вашим; вести подвійну гру

* * *
I [ren] n
1) біг, пробіг

at a run — бігцем; втеча; безладний відступ; втеча; перебування в бігах; коротка прогулянка (пішки, на коні); пробіжка

2) коротка поїздка

3) рейс, маршрут

4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт

5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси

6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)

7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)

8) період, відрізок ( часу), смуга

9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили

10) партія ( виробів)

11) тираж ( книги)

12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку

13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)

14) кapт. ряд, серія

15) середній тип, сорт або розряд

the common /general, ordinary/ run of men — звичайні, пересічні люди

16) попит

17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)

18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма

19) aмep. струмок, потік

20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання

21) схил, траса

22) обвал, зсув

23) труба, жолоб, лоток ( для води)

24) довжина (проводу, труб)

25) розмір ( вірша)

26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься

27) марш ( сходів)

28) мop. кормове загострення ( корпуса)

29) мyз. рулада

30) хід, робота, дія (мотора, машини)

31) перебіг, хід ( подій)

32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)

33) провезення ( контрабанди)

34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

35) серія ( вимірів)

at a run — підряд, один за одним

in the long run — зрештою; в остаточному підсумку; загалом
II [ren] a
1) рідкий; розплавлений; розтоплений

2) вилитий у розплавленому стані; литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) який нереститься

6) cпeц. м'який

run coal — м'яке або сипуче вугілля; м'яке бітумінозне вугілля

7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)
III [ren] v
(ran, run)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти

3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)

4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)

5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль

6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)

7) проноситися, миготіти

8) ( швидко) поширюватися

9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)

10) проводити, прокладати

11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)

12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)

13) лити, наливати

14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)

15) говорити, гласити

this clause runs — цей пункт говорить

16) проходити; долати ( перешкоду)

17) линяти

18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)

19) бyд. покривати штукатуркою 11

20) керувати ( установою); вести ( справу)

21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)

22) ставити ( дослід)

23) працювати, діяти ( про машину)

24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту

25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)

26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)

27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою

28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)

29) піддаватися (ризику, небезпеці)

30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)

31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)

32) виконувати ( доручення)

33) базікати

34) спускатися ( про петлю)

35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)

36) іти ( на нерест)

37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)

38) відставати ( про кору дерев)

39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)

40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)

41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь

42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь

43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь

44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь

45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь

46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь

47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

to run into debt — залізти в борги; досягати певної кількості, обчислюватися певною сумою

48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь

49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь

50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь

51) to run on smth; = to run upon smth

52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)

53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь

54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь

55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь

56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)

57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль

58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)

59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь

60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь

61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь

62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь

63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

64) ставати, робитися

to run low — знижуватися, опускатися; виснажуватися, висихати, закінчуватися; кінчатися

to run hot — нагріватися

to run mad — божеволіти

65) бути, бувати

66) мати

to run (a) temperature — мати ( високу) температуру

English-Ukrainian dictionary > run
17 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
18 time

1. n

1) час

from the beginning of time — від створення світу

space and time — простір і час

to the end of time — до кінця світу (віку)

all the time — весь час

as old as time — старий як світ

time flies — час летить (спливає)

time presses (is short) — час не чекає

2) час (міра тривалості)

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній (сонячний) час

3) період часу

a long time — тривалий час

a short time — короткий час

some time — деякий час

for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

for vacation time — на час канікул

after a time — через деякий час

in a short time — незабаром

in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

at that time — у той час

for the time — на цей час

for the time being — поки що; до певного часу

at one time — колись

one time and another — іноді, час від часу

at no time — ніколи

there is no time to lose — не можна гаяти ні хвилини

time of orbiting — астр. час обертання штучного супутника

4) сезон, пора

at this time of the year — в цю пору року

5) година, точний час

what is the time?, what time is it? — котра година?

what time do you make it? — котра година на вашому годиннику?

to show time — показувати час (про годинник)

to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

to gain time — поспішати (про годинник)

to lose time — відставати (про годинник)

6) момент, мить

at one time — одночасно

at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

7) час прибуття (від'їзду)

8) строк, термін

in (амер. on) time — у строк, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку

behind time — пізно, із запізненням

in due time — своєчасно

to make time — амер. прийти вчасно (за розкладом)

(it is) high time — саме час, давно пора

it's about time — пора

it is time to go to bed — пора (час) іти спати

the time is up — строк (термін) закінчився

time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

she is near her time — вона скоро народить

his time has come — настав час йому умирати

9) доба, епоха, ера

at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

peace time — мирний час

war time — воєнний час

from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

the time of Shakespeare — епоха Шекспіра

the time of universal peace — ера загального миру

10) вік

at his time of life — в його віці, в його роки

11) період життя

it was before her time — це було до ЇЇ народження

12) вільний час, дозвілля

to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

to beguile (to while away) the time — коротати час

to waste one's time — марнувати час

to save time — заощаджувати час

I have no time to spare — у мене немає вільного часу

13) робочий час

to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

task time — час для виконання певної роботи (певного завдання)

14) плата за працю

double time — подвійна плата за понаднормову працю

15) нагода, сприятливий момент

to watch one's time — чекати слушного моменту

16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)

17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм

to keep time — витримувати такт (ритм)

18) бібл. рік

19) раз

every time — щоразу, кожного разу

last time — минулого разу

this time — цього разу

next time — наступного разу

at a time — разом, одночасно

time after time — повторно, тисячу разів

time and again — знову й знову

from time to time — час від часу

nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

many times as large — у багато разів більше

time bomb — бомба сповільненої дії

time factor — фактор часу

time fire — військ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

time in — спорт. відновлення гри після взятого часу

time marker — відмітчик часу

time out — спорт. хвилинна перерва

time schedule — розклад (руху поїздів тощо); графік

time study — хронометраж

time travel — подорож у часі (в науковій фантастиці)

time trial — гонки на час (велоспорт)

time trouble — шах. цейтнот

to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

between times — іноді

on time — амер. у розстрочку, на виплат

at the same time — проте

to do time — відбувати ув'язнення

to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

to sell time — амер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

that's the time of day! — ось такі справи!

against time — а) у межах визначеного часу

to talk against time — намагатися додержувати регламенту

to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

to talk against time — говорити, щоб виграти час

in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

all in good time — на все свій час

in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

to make good time — швидко подолати певну відстань

time cures all things — час — найкращий лікар

it beats my time — амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

time is money — присл. час — це гроші

2. v

1) вибирати час; розраховувати за часом

the publication of the book was well timed — книга була опублікована в слушний момент

2) призначати (визначати) час; приурочувати

the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

3) ставити (годинник)

4) регулювати, установлювати темп

5) засікати час; хронометрувати

6) визначати тривалість

7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)

to time one's steps to the music — танцювати в такт з музикою

8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)

9) тех. синхронізувати

* * *
I [taim] n
1) час

absolute [relative, objective] time — абсолютний час

space and time — простір, час

with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

from the beginning of time — зі створення світу

to the end of time — до кінця світу

in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

as old as time — старий як світ

to bear the test of time — витримувати випробування часом

time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

time flies — час біжить

time presses /is short/ — час не терпить

time hangs heavy on one's hands — час повільно тягнеться

time is precious — час дорогоцінний

the unity of time — театр, єдність часу

2) час (міра тривалості, система відліку)

Moscow time — московський час

Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

mean time — середній ( Сонячний) час

astronomical time — астрономічний час

ship's time — час на борту ( корабля)

sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

average time — середній час ( виконання операції)

estimated time — розрахунковий час

real time — реальний масштаб часу

count-down time — час зворотного відліку ( при запуску ракети)

machine time — обч. машинний час

to sell (machine) time — продавати машинний час

3) період часу

a long [a short] time — тривалий [короткий]час

a long time ago — багато років тому

after a long time — багато часу потому

it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

what a long time he's taking! — скільки ж можна копатисяє

some time — якийсь час

all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

one time and another — якось; час від часу

lead time — час із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

reaction time — час ( що лишився) для пуску ракет ( при ядерному ударі)

idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

time of orbiting — acтp. час оберту штучного супутника

after a time — через якийсь час

at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

at one time — якось, колись [див. 4,;]

for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

for vacation time — на час канікул

for the time — на цей час

for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

in a short time — незабаром

in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

in the same flash of time — у цю ж мить, у ту ж мить

in two weeks' time — через два тижні

within the required time — протягом необхідного часу

to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

what a time it took you I — довго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

4) година, точний час; коли

to fix /to appoint/ a time — призначити час

to show time — показувати час ( про годинник)

to tell time — aмep. визначати час за годинником

to look at the time — подивитися на годинник

to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

some time — у якийсь момент, у якийсь час

some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

at times — часом, час від часу

at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

at the time of delivery — у момент пологів

at a given time — у певний момент

at the fixed time — у призначений час

at one time — одночасно [див. 3, 1]

at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

at any other time — у будь-який інший час

at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

between times — іноді, часом

by the time — до цього часу

the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

on time = in time — [ порівн. О]

to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

in due time — у свій час, вчасно

ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

to ask for an extension of time — просити відстрочки ( платежів)

to make time — aмep. прийти вчасно /за розкладом/

(it is) high time — давно час, самий час

the time is up — строк минув

5) слушний момент

6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

to talk against- — говорити з метою затягти час ( при обструкції в парламенті) [див.]; у великому поспіху

at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

in good time — згодом, із часом

you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

all in good- yce y — свій час

in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

on time — aмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

once upon a time — давним-давно; колись

once upon a time there lived a king — давно жив-був король

to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

to have a thin time — див. thin I O

to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

to have no time for smb — погано виносити когось

to kill time — вбивати час

to make time — поспішати, квапитися

to make good time — швидко подолати певну відстань

to make a time about /over/ smth — aмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

to do time — відбувати тюремне ув'язнення

to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

to near the end of one's time — закінчувати службу ( про солдат); закінчувати строк ( про ув'язненого)

to sell time — aмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

time cures all things — час - кращий лікар

time and tide wait for no man — час не чекає

it beats my time — aмep. це вище мого розуміння

a stitch in time saves nine — див. stitch I O

time is money — приказ. час - гроші
II [taim] a
1) пов'язаний із часом

time advantage — cпopт., перевага у часі

2) забезпечений годинниковим механізмом

time lock — замок з годинниковим механізмом

3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат

4) що підлягає сплаті в певний строк
III [taim] v
1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

the remark was well timed — зауваження було зроблено дуже до речі

2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

3) виставити ( годинник)

to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати

to time the speed or work — хронометрувати трудовий процес

5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

to time one's exposure correctly — фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

6) (to, with) робити в такт

to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

7) тex. синхронізувати

English-Ukrainian dictionary > time
19 single

1. n

1) проїзний квиток в один напрям

2) номер (кімната) на одного

3) pl спорт. гра за участю двох противників

4) спорт. одиночний розряд

5) шах. ізольований пішак

2. adj

1) єдиний, один

a single purpose — єдина мета

2) одиночний; непарний; одинарний

single file — військ. колона по одному

articles sold single — товари, які продаються некомплектно

3) дійсний в одному напрямі (про квиток)

4) окремий, відособлений

5) за участю одного з кожної сторони

6) єдиний, спільний

7) цілий, суцільний

made of a single piece — зроблений з одного куска

8) самітний; одинокий

9) неодружений; холостий; незаміжня

single woman — незаміжня жінка

to remain single — залишитися неодруженим (незаміжньою)

10) розрахований на одного

single bed — односпальне ліжко

11) простий, щирий; нелукавий; безкорисливий

12) винятковий

13) неміцний, слабкий (напій)

14) бот. немахровий (про квітку)

single blessedness — холостяцьке життя

single cross — простий гібрид

single entry book-keeping — проста бухгалтерія

single heart (mind) — відвертість, щирість

single load — зосереджений вантаж

single track — зал. одноколійка

misfortunes never come single — біда сама не ходить, а з собою ще й горе водить

3. v

1) визначати

2) відокремлювати (ся); розділяти (ся)

3) с.г. проріджувати, проривати

□ single out — а) виділяти; вирізняти; б) вибирати; добирати

* * *
I n
1) часто pl холостяк; незаміжня

2) один долар ( паперовий)

3) проїзний квиток ( в одному напрямку)

4) номер, кімната на одного

5) pl; cпopт. гра за участю двох супротивників; одиночний розряд

6) шax. ізольований пішак

7) платівка на 45 оборотів із записом одного популярного твору на кожній стороні
II a
1) єдиний, один; одиночний; непарний; розташований по одному; одинарний; придатний в одному напрямку ( про проїзний квиток)

2) окремий; узятий окремо; відособлений; за участю одного з кожної сторони ( про боротьбу)

single fight — єдиноборство; узятий окремо; існуючий сам по собі; емоц.- посил. кожний; кожний без винятку

every single moment — щомиті, безперервно

3) єдиний, загальний, спільний; цілий, суцільний

4) самотній; неодружений; незаміжня

5) розрахований на одного

6) простий, щирий; безкорисливий

7) безроздільний ( про увагу)

8) бoт. немахровий ( про квітку)
III v
1) визначати

2) відокремлювати, розділяти; відділятися, розділятися

3) c-г. проріджувати ( посів)

English-Ukrainian dictionary > single
20 место

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Русско-украинский словарь > место

Страницы

См. также в других словарях:

посіятися — і/ється, док. 1) Упасти, потрапити в оброблену землю (про зерно, насіння). || безос. Здійснитися (про посів). 2) чим. Засіятися яким небудь зерном, насінням (про ділянку землі). 3) перен., розм. Бути розкиданими у великій кількості на поверхні… … Український тлумачний словник
Посёлки городского типа — Посёлок городского типа (п. г. т., пгт.) тип поселения, выделенный во времена СССР. По численности населения занимает промежуточное положение между городом и селом. В отличие от села, в таких посёлках основная часть населения (не менее 85 %) не… … Википедия
Посёлок Малышева — Посёлок городского типа Рабочий посёлок Малышева Флаг … Википедия
посідати — 1 дієслово недоконаного виду брати у своє володіння посідати 2 дієслово доконаного виду сісти про всіх або багатьох діал … Орфографічний словник української мови
посісти — 1 дієслово доконаного виду заволодіти посісти 2 дієслово доконаного виду сісти про багатьох … Орфографічний словник української мови
Посёлок Котовского — Эту статью следует викифицировать. Пожалуйста, оформите её согласно правилам оформления статей … Википедия
посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… … Український тлумачний словник
Посёлок городского типа — Градостроительство СССР и России Документация Градостроительный кодекс · Правила землепользования и застройки · Генеральный план · Проект планировки · Проект межевания · ГПЗУ … Википедия
посічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до посікти. || посі/чено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який посікся (про волосся). 3) у знач. прикм. Який обтріпався; обтріпаний (про тканину) … Український тлумачний словник
Про дурачка — Внимание! Данная страница или раздел содержит ненормативную лексику … Википедия
посіктися — січе/ться, док. 1) Ставши надміру сухим, розщепитися та обламатися на кінцях (про волосся). 2) Обтріпатися (про тканину) … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

про посіви

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

про посіви

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: